ШЛЯХ ДО СЕРЦЯ ДИТИНИ 

Дітям необхідна любов батьків – це одна з найголовніших потреб. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть, за допомогою такого ланцюжка – ніжний дотик - слова заохочення- час присвячений дитині- подарунки – допомога у найскладніших життєвих ситуаціях.

ЯКЩО СВІТ НЕ ЗМІНИТИ – ЗМІНІТЬ СТАВЛЕННЯ ДО НЬОГО... 

Намагайтеся не зациклюватися на негативних емоціях, спробуйте „перемкнути” свої думки на інші справи.

Якщо Ви дуже знервовані, відчуваєте провину, сором тощо, спробуйте знайти причини цього стану та помірковано розібратися в них.

ЯК НАДОВГО ЗАПАМ`ЯТАТИ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ?

 

(поради для учнів)

Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам”ятовує і довго пам”ятає.

Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п”ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори.

Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися.

Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам”ятовується.

Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.

Після метематики – вчи історію, після фізики – літературу: память любить різноманітність.

УЯВА ПОКРАЩУЄ ПАМ`ЯТЬ 

АБО ЯК ЗАПАМ`ЯТАТИ НАЙБІЛЬШЕ... 

 

Усе, що хочеш пам” ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам”ятаю) 

Май на увазі: усе, що побачив, відчув, почув, - уже запам”яталось.

Легко пригадується тільки те, що уявив.

Не думай словами – думай образами.

Не завчай, а уявляй що – небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГУ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ СТРЕСУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 

Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них. 

Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті, діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.

Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.

Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.

При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз” сконцентруйтеся на своємк диханні.

Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.

Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров”я і благополуччя.

ЯК ПОПЕРЕДИТИ ДИТЯЧУ ТА ПІДЛІТКОВУ НАРКОМАНІЮ 

Тільки довірливий контакт може сприяти тому, що надалі Ваша дитина звернеться до Вас запорадою чи допомогою або довіриться Вам. І тільки через повагу та підтримку Ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми.

Щоб попередити девіантну поведінку, необхідно дотримуватися таких правил виховання:

Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.

Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її саму приймати рішення й відповідати за них.

Хваліть дитину: за добре виконану роботу, навіть за старання. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинок, а не дитину.

Будьте завжди готові обговорити з підлітком гострі для нього питання.

Цікавтеся справами й захопленням свожєї дитини.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

Дізнайся як можна більше про різні професії (інформація від вчителів, психолога, батьків, знайомих з літератури, Інтернату і т.п.), щоб було із чого вибирати.

Склади для себе оглядову схему для орієнтації в світі професій. Не забудь включити в неї інформацію про основні вимоги, які ставить професія до особистих якостей людей.

Збери інформацію про те, які професії користуються попитом сьогодні на ринку праці, і які будуть потрібні через 3-5 років.

Розглянь можливості і обмеження, які обумовлені особливостями твоєї сім'ї, а також можливості і обмеження, обумовлені твоїми особистими якостями.

Визнач для себе головні цілі: ким хочеш стати, яку роботу хочеш виконувати, чого досягти в житті?

Оціни свої ресурси: здібності, нахили, здоров'я особливості характеру і темпераменту.

Співстав свої ресурси і вимоги, які пред'являє обрана тобою професія до людини; в ідеалі вони повинні співпадати,

Не забудь проконсультуватись з лікарем, щоб не вибрати професію, яка тобі протипоказана за станом здоров'я.

Вибери навчальний заклад (професійне училище, ліцей, коледж, технікум, ВНЗ, курси і т.п.), де би ти зміг отримати обрану професію.

Методичні рекомендації

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 17.08.2016р. № 1/9-437

Біологія

У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6-8 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664 
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

8  класи з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.;

9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.

Особливості вивчення біології у  2016/2017 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно  як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв'язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних  знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі  «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння знаннями про здоров'я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів.

У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу учителів на те, що у першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему на­повнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м'язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється у темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».

У наступних темах  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.

Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи» під час виконання лабораторних досліджень та самостійного  дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність  структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опану­вання поняттями фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму».

У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здйснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин і важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв'язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що  поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.

Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.

Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та спосіб життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.

Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'яза­ної з використанням біологічних знань.

У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.

Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс­перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці­кавлювати до вивчення біології.

У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013     № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з природознавства  у 5-х класах (лист МОН України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»), з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класах, з екології у 11-х класах залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.

 

 екологічне виховання учнів як провідний принцип для ФОРМУВАННЯ ключових компетентностей НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

ВСТУП

Ефективна екологічна освіта і висока екологічна культура на сучасному етапі розвитку суспільства стала необхідною складовою гармонійного, екологічно безпечного розвитку людства.

Розроблена в 2002 році Концепція екологічної освіти в Україні набуває сьогодні ваги актуального і важливого державного документа. Згідно Концепції глибоким опануванням екологічними знаннями, формуванням екологічного мислення, свідомості і культури мають бути охоплені громадяни всіх категорій, вікових груп і сфер діяльності.

Основною метою екологічної освіти є набуття фундаментальних екологічних знань, формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, екологічного мислення і свідомості, формування навичок, що ґрунтуються на ставленні до природи як унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом загальної освіти і, з іншого боку, виконувати інтегративну роль у всій системі освіти.

У Концепції освіти в Україні екологічна освіта розглядається як неперервний процес, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення і передбачає організацію виховного і навчального процесу від дитинства до глибокої старості. На цьому шляху людина проходить кілька стадій навчання: дошкільне виховання, загальна середня екологічна освіта, вища екологічна освіта, післядипломна екологічна освіта.

В основу екологічної освіти покладені принципи гуманізму, науковості, неперервності, наскрізності та систематичності. Вона спрямовується на поєднання раціонального й емоційного у взаємовідносинах людини з природою на базі принципів добра й краси, розуму й свідомості, патріотизму й універсалізму, наукових знань і дотримання екологічного права.

Отже, одним із важливих аспектів перебудови роботи національної школи є підвищення ефективності екологічного навчання і виховання учнівської молоді.

Природа - це і середовище проживання, і джерело знань, і область праці, і місце відпочинку, і джерело естетичної насолоди... Відомий педагог В.О. Сухомлинський стверджував, що природа є важливим засобом впливу, прекрасним методом виховання, яким ми рідко користуємося і яким необхідно оволодіти. Зараз ця необхідність особливо очевидна і стосується вона не тільки школи, але й усіх верств населення.

Тому і завдання виховання у людини правильного відношення до природи не прості. Головне - турбота про збереження природи, її захист, бережливе використання її ресурсів.

Екологічне виховання - це велика і важлива педагогічна проблема: вона має велике значення для виховання патріотизму і гуманізму, формування національного світогляду. Коли людство опинилось перед екологічною катастрофою, ми з великим запізненням усвідомили, що являємося частиною єдиного організму природи і цілком залежимо від неї, а тому деградація природи означає нашу власну деградацію, а загибель її була б нашою загибеллю. Природа є і об'єкт, і засіб, і сутність діяльності. І тому наших дітей потрібно виховувати поза віковою споживацькою традицією, у зовсім іншому, співчутливому і шанобливому, відношенні до природи, у розумінні того, що природа - джерело всього нашого життя - духовного, матеріального і фізичного.

У педагогічній теорії це коло питань розробляється у напрямку нової галузі педагогічного знання - теорії і методики екологічної освіти і виховання учнів. Проте методика природоохоронної освіти і відповідної виховної роботи з учнями в нашій країні тільки складається. Природоохоронні знання поступово включають і в зміст не тільки предметів природничого циклу, але і гуманітарного, що плідно відбивається на духовному і моральному розвитку особистості.

Перебудова навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи у відповідності до вимог закону України "Про освіту" вимагає докорінного вдосконалення екологічної освіти учнів.

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування екологічної культури, гармонійних відносин людини з природою. Проблема бережливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища, поліпшення екологічної ситуації є досить актуальною для нашої області, для України і для всієї планети. Необхідно якомога швидше виховати покоління людей з новим екологічним мисленням, які б свято берегли землю, ліс, воду, повітря, шанобливо і дбайливо ставилися до природи.

Проблема над якою я працюю – це «Екологічне виховання учнів як провідний принцип для формування ключових компетентностей на уроках біології».

Об'єктом мого дослідження - діяльність вчителя на уроках біології в процесі навчання та екологічного виховання.

Предметом дослідження є система формування ключових компетентностей учнів і екологічних  понять на уроках біології.

Тому мета дослідження полягає у визначенні механізмів підвищення екологічного виховання учнів шляхом формування екологічних понять.

Завданнями мого дослідження є:

1) аналіз теоретичних досліджень, наукових і науково-популярних публікацій з проблеми формування понять на уроках у загальноосвітньої школи, а також аналіз шкільної програми та підручників з біології;

2) визначення рівня використання екологічного виховання під час вивчення шкільного курсу біології;

3) вироблення теоретичних передумов і методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності екологічного  виховання учнів на уроках біології.

Практична значимість досвіду полягає в тому, що в ньому розроблено систему уроків,  ігрові методики екологічного змісту, які можуть бути використані в процесі роботи вчителя біології в школі.

            . Науково – теоретична база досвіду:  

            Екологічна компетентність є складовою життєвої компетентності, теоретичні засади якої розкрито С.П. Бондар, Дж. Равеном, А.В. Хуторським, І.П. Ящук. Основні підходи до формування екологічної компетентності відображено у дослідженнях Н.А. Пустовіт, О.О. Колонькової, В.В. Маршицької, Л.М. Титаренко, С.В. Шмалей. Аналіз методичної літератури дає підстави говорити, що питанню екологічно спрямованого навчально-виховного процесу присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких можна виділити Н.А. Пустовіт, Г.П. Пустовіта, О.Л. Пруцакову, Л.Д. Руденко, О.О. Колонькову, С.В. Шмалєй. Проте питання методики екологічної підготовки у загальноосвітніх навчальних закладах, проблеми, які при цьому виникають, та причини, що їх обумовлюють, є недостатньо вивченими.

             Проблеми екологічної освіти розглядалися відповідно до вікових особливостей: дошкільників (М. М. Кот, Л.В. Іщенко, М.В. Роганова); молодших школярів (Т.В. Машарова, Д.І. Мельник, І.Г. Павленко, О.О. Плешаков, Н.О. Пустовіт); учнів середньої (О.В. Король, А.В. Марина, Г.С. Марочко) та старшої школи (О.М. Головко, О.В. Лабенок, Г.Д. Панченко, І.Н. Пономарьова, І.Т. Суровегіна). Екологічна освіта стала предметом уваги в процесі викладання окремих шкільних предметів: біології – Н.В. Вадзюк, М.В. Гриньова, Г.П. Мегалінська, В.Б. Стрельцова, Д.І. Трайтак; географії – А.С. Волкова, Т.Г. Литвинова, Л.М. Немець, В.В. Ніколіна, М.П. Откаленко, О.В. Плахотнік, А.Й. Сиротенко; математики, фізики – В.В. Коваль, М.К. Мухлибаєв, Є.А. Турдікулов, В.Д. Шарко, М.І. Шкіль; хімії – Н.М. Буринська, Г.В. Єльникова, О.В. Куратова, В.М. Назаренко, П.В. Самойленка, В.В. Сороків, О.Г. Ярошенко.

ВИКОРИСТАННЯ КЛЮЧОВИХ  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Соціальна компетентність.

1. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до власного здоров’я.

2. Сприяння формуванню свідомого ставлення учнів до природи, її багатств та її захисту.

3. 3алучення учнів до природоохоронних заходів ( «Первоцвіт», «День птахів», «День Землі» тощо).

4. Використання групових форм навчання.

5. Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.

6. Надання учням можливості вибору форми тематичного оцінювання, рівня завдань, групи для виконання лабораторних та практичних робіт.

Полікультурна компетентність.

1. Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей.

2. Використання в процесі викладання біології елементів народознавства.

3. Створення презентацій про рослини, страви з них, про смакові уподобання різних народів.

4. Використання завдань, спрямованих на формування здорового способу життя учнів.

5. Проведення інтегрованих уроків, використання художньої літератури, що містить описи певних біологічних об'єктів чи явищ.

6. Використання наочних засобів — картин відомих художників.

7. Проведення профорієнтаційної роботи.

8. Характеристика зв'язку природи та культури, значення біологічних дисциплін для розвитку цивілізації.

Комунікативна компетентність.

1. Створення ситуацій порозуміння, співчуття, стимулювання вміння слухати.

2. Виховання взаємоповаги учнів один до одного, емоційної врівноваженості, характеристика типів темпераменту та рекомендації щодо адаптації темпераменту до загальних вимог емоційної культури.

3. Використання усного і письмового рецензування відповідей учнів однокласниками.

4. Використання завдань, які передбачають надання розгорнутих письмових відповідей для розвитку писемного мовлення учнів.

5. Проведення цілеспрямованої роботи з біологічними термінами з метою їх запам'ятовування і свідомого використання — мнемонічні вправи, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв'язків.

Інформаційна компетентність.

1. Розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.

2. Стимулювання використання додаткової літератури.

3. Організація в кабінеті виставки літератури з теми, огляд новинок літератури та періодичної преси.

4. Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.

5. Використання комп'ютерних програм («Курс біології», «Репетитор з біології» тощо) як джерел інформації.

6. Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології («Discovery», «Animal Planet», «Жива природа» тощо).

7. Залучення учнів до опрацювання додаткової біологічної інформації з дитячої періодичної преси («Воллі», «Древо пізнання», «Світ рослин»)

Компетентність самоосвіти та саморозвитку.

1. Формування та розвиток загальнонавчальних умінь учнів.

2. Підготовка пам'яток «Як виконувати домашнє завдання», «Як опрацьовувати текст підручника», «Як готуватись до тематичного оцінювання» тощо.

3. Використання випереджальних завдань;

4. Створення індивідуальних програм (планів самоосвіти, програм самореалізації) для обдарованих учнів.

5. Створення атмосфери, сприятливої для самоосвітньої діяльності, мотивація учнів на постійне навчання протягом усього життя

Компетентність продуктивної творчої діяльності.

1. Залучення учнів до підготовки повідомлень та рефератів.

2. Використання відповідних різнопланових завдань творчого рівня.

3. Залучення учнів до складання підсумкових питань з теми, задач, опорних конспектів тощо.

4. Залучення учнів до виконання творчих завдань: написання казок, незавершених оповідань, складання кросвордів, біологічних загадок тощо.

5. Залучення учнів до підготовки та проведення ігор, вікторин, заходів предметних тижнів.

7 клас

Тема. Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

МЕТА:

Навчальна:  сформувати знання учнів про біологічні основи формування поведінки тварин у природі; ознайомити з формами поведінки тварин та методами її вивчення; формувати інформаційну компетентність - вміння самостійно користуватися Інтернетом і додатковою літературою.

Розвивальна: розвивати мислення, увагу, комунікативні здібності, уміння порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, співвідносити наукові факти, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, спостерігати за живою природою.

Вихована: виховувати допитливість, любов до природи, культуру спілкування.

Тип уроку : засвоєння нових знань

Обладнання: таблиці, електронні носії, Інтернет-матеріали, картки-завдання, випереджувальні завдання (презентації , доповіді учнів, лабораторне дослідження)

Хід уроку

                                                Чого б ти не навчався,

                                                ти навчаєшся для себе

Петроній (мудрець)

І. Організаційний момент. (1 хв)

            Привітання з учнями. Налаштовування на роботу (посміхніться один одному і ви побачите підтримку один одного ). Знайомство з девізом уроку.

ІІ. Мотивація навчального процесу, формування теми і завдання уроку (3-4 хв).

Перегляд відеоролику «Лебединий вальс».

            Вправа «Мозковий штурм». Яке явище ми спостерігали? З чим пов’язана така поведінка птаха?

            Кожен з вас спостерігав, як кішка потихеньку крадеться за горобцем, пташки збирають різноманітні матеріали для будівництва свого гнізда, мурашки рухаються однією і тією ж доріжкою. Навіть маленькі діти знають, якщо собака виляє хвостом, значить, вона в гарному настрої, а якщо гарчить і притискає вуха до голови - краще відійти подалі. Це все прояви поведінки тварин.

Формування мети та завдання уроку учнями.

Завдання уроку:

1.Ознайомитися з формами поведінки тварин.

2.Методами дослідження поведінки тварин

3. Пристосувальне значення  поведінки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (2-3 хв)

            В основі будь - якої поведінки тварини лежить діяльність нервової системи.

1. Еволюція нервової системи тварин (презентація  учня).

Ускладнення нервової системи від дифузної (а) до вузлової (б) та трубчастої (в) - привело до ускладнення процесів життєдіяльності і пристосування  тварин до різних умов середовища, а значить і до зміни поведінки.

ІV. Вивчення нового матеріалу (20-22 хв.)

Проблемне питання. Чому людину з давніх-давен цікавила поведінка тварин? (відповіді учнів)

            Так, це в першу чергу потрібно було мисливцям, скотарям, рибалкам. Знання особливостей поведінки тварин допомагало нашим предкам уникати небезпеки, приручати тварин.

А чи важливе це питання для нас сьогодні? (відповіді учнів)

1.Етологія – наука яка вивчає поведінку тварин.

            Поведінка- це спрямовані назовні дії організму у відповідь на подразники зовнішнього або внутрішнього середовища. В основі формування поведінки лежить подразливість.
            Вивчає поведінку тварин у природних умовах наука етологія. Засновником етології як науки вважають голландського дослідника Н. Тінбергена та австрійського вченого К. Лоренца.

У нас працює сьогодні інформаційне та дослідницьке бюро.

Яку цікаву інформацію про засновників етології надають нам інформаційне бюро?

1. Повідомлення учня

            Неповторним спостерігачем вважають французького дослідника Ж. А. Фабра. Десятиліттями він міг спостерігати за життям комах, заради їх вивчення переїхати з великого міста до далекої провінції. Результати своїх спостережень дослідник виклав у книзі "Ентомологічні спогади", де описав життя і звички ос, бджіл, жуків та інших комах.
            Спостереження проводяться у природних середовищах існування тварин. Тому дослідникам доводиться тривалий час жити у важких умовах дикої природи. У сніг і в дощ, у холод і в спеку, ризикувати своїм життям заради науки. Дж. Адамсон, відома письменниця, захисниця тварин все своє життя присвятила вивченню поведінки диких левів. їй прийшлося виховувати маленьких левенят, які залишились без батьків. Це дозволило дослідниці описати розвиток поведінки левенят, їх навчання полюванню, становленню стосунків з іншими левами.

            К. Лоренц спостерігав за поведінкою диких гусей. Він жив у маленькому містечку Альтенберзі, неподалік од Відня. У його маєтку, користуючись повною свободою, жила величезна кількість різних птахів і звірів. Завдяки спостереженням К. Лоренца були зроблені важливі висновки щодо поведінки тварин в угрупованнях.
            На основі довготривалих спостережень вчені здійснюють порівняння поведінкових реакцій різних тварин однієї групи. Зокрема, П. Кроукрофт порівнював поведінку сірих пацюків та хатніх мишей. Його робота мала велике практичне значення для боротьби з цими гризунами.

Питання до учнів.

            Які методи використовували науковці для дослідження поведінки тварин?

( спостереження, порівняння, опис)

2.Методи спостереження за поведінкою тварин.

            Основними методами етології є спостереження, опис та порівняння поведінкових реакцій тварин в природі. Найпоширенішим методом дослідження різних форм поведінки тварин є спостереження.

А) Для дослідницького бюро було надано заздалегідь завдання: провести лабораторне дослідження «Спостереження за поведінкою домашньої тварини».

План дослідження:

1.        Поспостерігайте за поведінкою домашньої тварини. За що ви їх любите?

2.        Як проявляється у досліджуваних тварин почуття голоду, радості, тривоги тощо

3.        Як тварина реагує на появу відомих для неї речей (миска, пакет з їжею, вашу появу).

4.        Якими методами ви користувались.

5.        Результати своїх спостережень оформіть у вигляді презентації.

Що ви нам цікавого повідомите? Презентація робіт учнів.

( висновок про різну поведінку тварин, їх пристосованість )

Б) Сучасні методи спостереження

            Сьогодні для спостережень у природі широко застосовуються різні технічні пристосування: встановлення відеокамер, GPS передавачі, мікрочіпи. Це дозволяє зовсім усунути присутність людини і спостерігати за тваринами в їх природному середовищі.
            У разі необхідності, крім спостережень може використовуватись польовий чи лабораторний експеримент, під час якого змінюються певні умови існування тварин. Такі експерименти проводять для з'ясування інстинктів або формування рефлексів у тварин.
«Новітні технології для відстеження поведінки тварин у природному середовищі».

            Отже, поведінка змінює взаємини організму з навколишнім середовищем і сприяє збереженню виду, її адаптації до світу. Етологічні адаптації являють собою всі поведінкові реакції і такими реакціями є:

1.      поведінку при пошуку їжі і статевого партнера;

2.      спаровування;

3.      вигодовування та турбота про потомства;

4.      уникнення небезпеки і захист життя у разі загрози;

5.      агресія і загрозливі пози;

6.      територіальна поведінка.

Фізкультхвилинка.

3.Форми поведінки тварин. Поведінкові реакції.

            Для продовження вивчення теми пропоную об’єднатися в групи (за кольором квітки). Нам треба дослідити наступні питання ( використання інтернет-ресурсів та відеороликів) :

1.      Поведінка суспільних комах;

2.      Турбота про потомство у земноводних;

3.      Шлюбна поведінка птахів;

4.      Територіальна поведінка тварин.

Оберіть кожна група питання, яке вас найбільше цікавить і виконайте наступні завдання:

1.      ознайомитися з формами поведінки тварин ;

2.      з’ясувати та пояснити, яке вона має значення для пристосування і виживання тварин у природі.

Група 1. Поведінка суспільних комах (відеоролик «Танок бджоли» ).

            Основу поведінки комах становлять безумовні рефлекси та інстинкти (ланцюг послідовних безумовних рефлексів). Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями зі складною внутрішньою ієрархією, - термітів, бджіл, мурашок. Так, серед бджіл є:

            бджоли-розвідниці. Повернувшись до вулика, розвідниця роздає нектар іншим бджолам. Запах указує, на яких квітках можна збирати нектар чи пилок. Щоб показати дорогу до цих квіток, бджола-розвідниця виконує танок – своєрідний спосіб спілкування між бджолами. Розвідниця здійснює швидкі дрібненькі кроки, підстрибує, описує невеликі кола, міняє напрямок колового руху, повертаючись то праворуч, то ліворуч. Якщо джерело корму знайдено далеко від вулика, танцівниця описує вже не коло, а вісімки, похитуючи черевцем з боку в бік. Цими рухами бджола-розвідниця показує, в якому напрямку відносно сонця і на яку відстань треба летіти до джерела нектару. У багатьох комах (бджіл, мурашок) існує здатність до вироблення умовних рефлексів. Проте якщо вони не підкріплюються, то зникають. Завдяки умовним рефлексам тварини пристосовуються до змінених умов середовища.

            Отже, поведінка комах визначається взаємодією вроджених і набутих рефлексів.

Група 2. Турбота про потомство у земноводних (Турбота про потомство жаби-бика).

            Піклування або турбота про потомство – це поведінка тварин, що забезпечує виживання і розвиток потомства: вигодовування, догляд і захист дитинчат, здійснювані самицею, самцем, шлюбною парою або групою родинних тварин. Ці поведінкові реакції засновані на ланцюзі безумовних рефлексів, вироблених в процесі еволюції.

            Жаба-бик, що мешкає на островах Карибського басейну протягом тривалого часу охороняє ікру і личинок. Самець стежить за рівнем води в пересихаючих калюжах, де вони розвиваються, і в разі необхідності поглиблює калюжі або прокопує канавку в сусідню калюжу, куди потім переганяє і пуголовків.

            Суринамська піпа обрала незвичайний спосіб захисту майбутніх нащадків. Ікра закріплюється на спині самки, шкіра якої до цього моменту стає губчастою. Виступаючі зі спини частини ікринки одягаються роговим ковпачком, що захищає їх від висихання. Так на спині матері під міцним ковпачком протікає розвиток личинок, через кілька днів звідти вибираються молоді піпи.

            У квакш цікаві форми турботи про потомство: батьки споруджують на рослинах спеціальні гнізда, що замінюють личинкам водойми. Наприклад, тропічні квакші-листолази відкладають ікру на листя дерев і охороняють кладку до моменту вилуплення личинок. Вилупившись, пуголовки заповзають на вологу спину самця, і він переносить їх у мікроводоймочки, що знаходяться тут же, в пазухах листків. 

Група 3. Шлюбна поведінка птахів.

            Шлюбна поведінка дуже різноманітна. Перед розмноженням самці та самки можуть утворювати пари на короткий час (більшість дрібних та середніх за розмірами птахів), на тривалий час або на все життя (великі за розмірами птахи), або зовсім не утворюють, а збираються у певних місцях. Для утворення пари, розмноження самцям необхідно привабити самку. Самці більшості видів змагаються між собою. Місця, де збираються багато птахів, називають токовищами.

            Самці різними засобами приваблюють самок: шлюбними танцями, боями, дарунками, шлюбними піснями, зміною і демонстрацією оперення. Самець знаходить, займає і захищає певну територію (гніздову), на якій може бути влаштоване гніздо. Спів самців не тільки приваблює самок, але й дає знати іншим самцям, що територія зайнята.

            Деякі птахи використовують не власний спів, а інші звуки. Наприклад дятли стукають дзьобом з великою швидкістю по сухому сучку, білі лелеки закидають голову догори і стукають двома половинами свого дзьоба тощо. Шлюбна поведінка самця закінчується із закінченням періоду розмноження.

Група 4. Територіальна поведінка тварин.

            Морські леви поширені у північній частині Тихого океану. Під час шлюбного періоду, тобто з травня по серпень, самці морських левів займають ділянки на віддалених морських пляжах. Вони ревно захищають свою територію від вторгнення інших самців. Трохи згодом на берег виходять самки. На ділянках самців вони приводять дитинчат. Поступово навколо самців збираються гареми. Тварини ревниво оберігають самок, що живуть на їхніх території, оскільки відразу після пологів вони готові до спаровування. Кожен самець морського лева охороняє межі своєї території і на суші, і в морі. Якщо на його ділянці з'явиться суперник, самець кидається на нього, видаючи схожі на гавкіт звуки і приймаючи попереджувальні пози. Щоб прогнати суперника, зазвичай вистачає залякування: самці штовхають одне одного головами, „б'ються" за допомогою загрозливих поглядів, видають гавкаючі звуки. Якщо таких дій недостатньо, між ними починається поєдинок. На шиї і ластах у багатьох самців морського лева видно шрами від попередніх поєдинків. Самці так зайняті охороною ділянок, що в них навіть не залишається часу для добування їжі. Під час шлюбного періоду самець декілька тижнів нічого не їсть. Після закінчення періоду розмноження морські леви знов стають приязними по відношенню один до одного, агресія зникає - до наступного року.

Перевірка якості засвоєних знань. Доповідь представників від групи.

V. Узагальнення та систематизація знань (5- 7хв).

            5.1. Експрес-тест ( 1.5 б ).

·         Наука, яка вивчає поведінку тварин:

а) екологія, б) етологія, в) ентомологія

·         В основі поведінки лежить здатність організмів до:

а) подразливості, б) збудженню, в) рефлексів.

·         Найпоширенішим  методом дослідження поведінки  є:

а) експеримент  б) спостереження в) моделювання.

·         Поведінкові реакції – це:

а) годування б)  вміння літати птахів в) линяння;

·         Серед комах найскладніша поведінка спостерігається у:

а) коників, б) метеликів в) термітів.

·         Чи має поведінка тварин пристосувальне значення?

а) так б)  іноді  в) ні.

Відповіді (1-б,2-а,3-б,4-а,5-в,6-а)

            5.2. Учитель. Любі діти! Мені довелося зустрітися з бароном Мюнхгаузеном. Ви знаєте, що він дуже полюбляє фантазувати. Отож знайдіть у його розповіді помилки.

ЛИСТ БАРОНА МЮНХГАУЗЕНА

            «Добридень, мої маленькі друзі! Дуже, дуже радий вас бачити. Я сьогодні маю дуже гарний настрій. І знаєте, чому? А тому, що оце тільки що повернувся з лісу. Як там гарно! Як чудово! А скільки всього цікавого навкруги там бачив. Уявляєте, іду собі, нікого не чіпаю, милуюся квіточками, листочками на травинках, аж тут у мене перед очима сова — шмиг. Сіла на гілочку і давай комашок збирати. Я так на неї задивився, що мало не впав, зачепившись за якесь гніздечко з яєчками. Славні такі яєчка, чималенькі, білі-білісінькі. А ну, думаю, дай почекаю та побачу, чиє ж це гніздечко. Сиджу, милуюсь красою природи. Навкруг пташечки щебечуть. Це вони так до себе друзів у гості запрошують. Аж тут у мене перед очима якась біленька з чорним пір’ячком пташечка гульк — і в гніздечко! Ти диви, та це ж зозуля! Це вона повернулася до свого гніздечка, щоб насиджувати яєчка. Вона ж така чудова мати! Так турбується про своє потомство».

Учитель. А тепер напишіть на аркушах помилки, які ви помітили в розповіді барона Мюнхгаузена, підпишіть їх і дайте нашим учням-консультантам на перевірку.

            5.3.  «Установи відповідність». (1.5 б.)

1.   Установити відповідність між формами поведінки  та прикладами.

Форми поведінки	Приклади
1    харчова поведінка 2    репродуктивна поведінка 3    захисна поведінка 4    гігієнічна поведінка	А   самець альтанника виконує танок, під час якого показує яскраве пір’я Б   жаба завмирає, побачивши хижака В   богомол очікує жертву в засідці Г    птахи «купаються» в піску Д   ведмеді дряпають і гризуть кору дерев

Відповідь:1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Г.

2.   Установити відповідність між формами поведінки тварин та прикладами.

Тип поведінкових реакцій	Приклади
1    дослідницька поведінка 2    гігієнічна поведінка 3    захисна поведінка 4    харчова поведінка	А   птахи будують гнізда Б   собака зариває залишки їжі (кістки або м’ясо) у ґрунт В   тварина обнюхує навколишні предмети Г    тварина шукає притулку Д   комахи чистять за допомогою кінцівок крила

Відповідь: 1 — В, 2 — Д, 3 — Г, 4 — Б.

VІ. Рефлексія (1хв.).

• Для мене  стало відкриттям….
• Я поповнив свої знання….

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів(2 хв.).

Проаналізувати завдання уроку Поясніть слова епіграфа

VІІІ. Домашнє завдання (3хв.).

            Обов’язковий мінімум: опрацювати параграф підручника. Дати відповіді на запитання в кінці параграфа.

            Довільно:

·         Провести домашній експеримент. «Спостереження за поведінкою хатньої кішки і собаки». (Звернути увагу на їх спосіб полювання, реакцію на різні подразники. Чи є різниця у способі догляду за собою у цих тварин? Чи пов'язаний спосіб полювання з особливостями будови цих тварин, з особливостями догляду за собою? Чому собаки утворюють зграї, а кішки ні? Результати своїх спостережень оформіть у вигляді презентації).

·         Випереджувальне  завдання. Підготувати матеріал, презентацію за темою «Інстинкти тварин ».